1154 р. Перша писемна згадка про Пирятин Пирятин
1239 р. Пирятин згадується як великий населений пункт у складі об'єднаної Сарайської і Переяславської єпархій.
Близько 1362 р. Пирятин підпадає під владу Великого князівства Литовського.
Близько 1578 р. Пирятин перебуває у володінні шляхтича М. Грибуновича - Байбузи.
1592 р. Містечко Пирятин перейшло до рук окатоличеного українського магната Олександра Вишневецького.
1592 р. Згідно з указом польського короля Сигізмунда III Олександр Вишневецький одержав привілей на запровадження в Пирятині Магдебурзького права і герба (стріла на міській печатці).
Наприкінці XVI ст. На місці давньоруського городища Олександр Вишневецького побудував Замок і місто, яке назвав Михайлове на честь свого батька. Назва не прижилась. У ході перепланування міста укріплення перестало існувати наприкінці XVIII ст.
На початку XVII ст. І половина XVII ст. Як населений пункт Пирятин позначено на карті французького інженера Г. Л. Боплана. Пирятин перебував у складі обширних земель сина Олександра Вишневецького — польського магната Ієремії (Яреми) Вишневецького, маєток якого знаходився в Лубнах.
1627 р. В «Книге Большому Чертежу» Пирятин згадується, як місто.
1648 р. Пирятин — сотенне містечко Пирятинської сотні Кропивенського полку.
1658 р. Сотенне містечко Пирятин віднесено до складу Лубенського полку.
Листопад 1708 р. Пирятинські козаки, ставши на бік Петра І, під керівництвом козацьких старшин Свічок відбили кілька атак і не пустили шведів до міста, за що цар пожалував пирятинцям грамоту.
Травень 1765 р. Після запровадження пошти на Лівобережній Україні через Пирятин пролягало 5 поштових трактів: на Київ, Лубни, Золотоношу, Прилуки, Лохвицю.
70-ті роки XVIII ст. 1781 р. В надудайському місті у чині капітана російської армії служив М. І. Кутузов. У місті на кошти полкового осавула Андрія Ільченко зведено мурований Собор Різдва Пресвя¬тої Богородиці (нині Різдво - Богородична церква)
Вересень 1781 р. Пирятин згідно з указом Катерини II став цент¬ром новоствореного Пирятинського повіту Київсь¬кого намісництва.
1782 р. Затверджено герб Пирятина на червоному щиті туго натягнутий лук зі стрілою, існував до 1917р., відновлений 7 квітня 2004 р.
1782 р. Складено перший план забудови Пирятина.
1796 р. Пирятин з повітом віднесено до Малоросійської губернії.
1802 р. Пирятин з повітом увійшов до складу новоствореної Потавської губернії.
1802 р. Губернською креслярнею під керівництвом М. Амвросимова розроблено і затверджено план міста.
На Святвечір 1843 р. До Пирятина вперше завітав Т. Г. Шевченко, який відвідав матір конференц - секретаря Петер¬бурзької Академії мистецтв В. І .Григоровича.
1843 р.Т. Г. Шевченко гостював у поміщиків Закревських в с. Березова Рудка. Він навідувався сюди в 1845 і 1846 рр.
Січень 1844 р. Т. Г. Шевченко побував у поміщицькому маєтку Петра Селецького «Отрада», що неподалік від с. Малютинці.
1845 р.Т. Г. Шевченко вдруге відвідав надудайське місто.
Червень 1859 р.Т. Г. Шевченко двічі побував у Пирятині, де написав ліричного вірша «Ой, маю, маю я оченята».
Січень 1861 р. У книзі Т. Г. Шевченка для недільних і народних шкіл «Буквар Южнорусский» вміщено «Думу про пирятинського поповича Олексія».
1864 р. Засновано Пирятинське земство, виконавчим органом якого була повітова управа. Ліквідовано у лютому 1918 р.
1868 р. Пирятинське земство відкрило поштову контору з відділеннями при волосних управах, випустило в обіг поштову марку номіналом 3 копійки.
1874 р. Створено Пирятинську виборну Думу з виконав¬чим органом — міською управою. Ліквідовано у лютому 1918 р.
1885 р. В Пирятині створено поштово - телеграфну контору.
1894 р. Через Пирятин пролягала гілка Києво - Воронезь¬кої залізниці.
1903 р. Повітове земство в Пирятині організувало сільсь¬ку ремісничу майстерню для підготовки робітни¬ків по виготовленню й ремонту сільгоспінвентаря, меблів, виробів з дерева і металу.
1906 р. Засновано Пирятинську організацію РСДРП.
1 вересня 1907 р. В Пирятині відкрито жіночу гімназію (нині приміщення школи №4 по вул. Червоноармійський, 2-а ).
1 липня 1912 р. Відкрито пирятинську чоловічу гімназію (нині одне з приміщень філії бізнес - коледжу Європейського університету, по вул. Червоноармійська, 2).
1913 р. В Пирятині освячено мурований Новий Собор. Закритий 1937 р. Тепер тут районний будинок культури.
1914 р. У Пирятині відкрито вище початкове училище (нині приміщення ніколи №4 по вул. Леніна).
1917 р. Засновано осередки «Просвіта» в Харківцях, Дейманівці, Березовій Рудці, Теплівці, Грабарівці та інших селах повіту.
Березень 1917р. Утворено Пирятинську Раду робітничих депутатів.
Липень 1917 р. Організовано Пирятинську повітову Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів.
Липень 1917 р. На своєму пленарному засіданні Пирятинська Рада робітничих, селянських і солдатських депута¬тів підтримала III Універсал Центральної Ради.
Липень 1917 р. Почала виходити газета «Известия Пирятинского Совета рабочих и солдатских депутатов», яка існувала до 1922 р.
Січень 1918 р. В Пирятині і повіті встановлено радянську владу.
4-5 лютого 1918 р. Відбувся перший повітовий з'їзд Рад робіничих, селянських і солдатських депутатів.
Березень 1918 р. Пирятинський повіт окупували австро – німецькі війська.
Березень 1919 р. Повстання караульної роти в Пирятині проти радянської влади.
Травень 1919 р. Відбулася перша конференція комуністів повіту.
Серпень 1919 р. Пирятин захопили денікінські війська. 5 грудня 1919 р. місто і повіт звільнено від деніківців. На Пирятинщині знову відновлено радянську владу.
1920 р. У Пирятині діяв підпільний комітет по підготовці збройного виступу проти радянської влади.
1922 р. У Пирятині стала до ладу перша електростанція потужністю 16 кінських сил.
1922-1930 рр. Виходила пирятинська газета «Незаможник»
7 березня 1923 р. Утворено Пирятнський, а також Березоворудський та Харківецький райони, що входили до складу Прилуцького округу.
1925 р. Відкрито педагогічний технікум в Пирятині.
1926 р. Утворено Пирятинську міську раду.
1929 р. Засновано Березоворудський сільськогосподарсь¬кий технікум.
Листопад 1929 р. В Пирятині організовано дворічні педагогічні курси по підготовці вчителів початкових класів. Невдовзі переведені до м. Хорола.
1929-1931 р. Суцільна колективізація сільського господарства в районі.
1930 р. Пирятинський район віднесено до Лубенського округу Харківської області.
1930 р.— IX. 1941 р. Виходила районна газета «Колективізоване село».
Липень 1931 р. Засновано Пирятинську, а згодом Давидівську МТС.
1932 - 1933 рр. Голодомор на Пирятинщині.
1937 р. Пирятинський район увійшов до складу новоствореної Полтавської області.
1937 р. Початок політичних репресій у районі.
Вересень 1941 р. У с. Верхоярівка перебувала Військова рада Південно-Західного фронту на чолі з командую¬чим Героєм Радянського Союзу генерал - полков¬ником Михайлом Петровичем Кирпоносом.
18 вересня 1941 р. Німецько - фашистські загарбники окупували Пирятин і район.
Кін. 1941 р, VIII.1943 Р.- Під час окупації у Пирятині виходила газета «Рідна нива» Пирятинської округи Київського генералбецирку.
6 квітня, 18 травня 1942 р. У Пироговій Леваді під Тарасівкою масовий розстріл гітлерівцями мирних жителів Пирятинського і сусідніх районів.
18 вересня 1943 р. Заудайські села району визволено від німецько-фашистських загарбників, до 23-ї години радян¬ські війська штурмом оволоділи Пирятином. 19 вересня звільнено решту населених пунктів району.
19 вересня 1943 р. 309-й і 237-й стрілецьким дивізіям генерал - майора Д Ф. Дрьоміна і полковника П. М. Мароля, які відзначилися при визволенні надудайського міста від німецько - фашистських загарбників, наказом Верховного Головнокомандуючого при¬своєно почесне найменування «Пирятинських».
19 вересня 1943 р. У Пирятині в с. Теплівка зі своїм штабом перебував командуючий Воронезьким фронтом генерал армії Микола Федорович Ватутін.
1944 - 1962 р. Виходила районна газета «Вільна праця».
1946 р. Відновили роботу всі підприємства Пирятина, що працювали до війни.
1946 - 1947 рр. Як і в Україні, голод на Пирятинщині.
1948 р. Район освоїв довоєнні посівні площі основних зер¬нових і технічних культур.
1950 р. З метою концентрації сільськогосподарського ви¬робництва проведено укрупнення колгоспів району.
1952 р. На автостанції Пирятин збудовано водонапірну башту оригінальної конструкції.
1961 р. На колишньому поміщицькому палаці Закревських встановлено меморіальну дошку на честь пе¬ребування у Березовій Рудці Т. Г. Шевченка (1843, 1845 і 1846 рр.).
1962 р. Пирятинський район укрупнено до розмірів Пирятинського територіально - виробничого колгосп¬но-радгоспного управління за рахунок населених пунктів Гребінківського та Куріньківської, Луговиківської і Пісківської сільських рад Чорнухинського районів.
1962 р. На будинку міської ради встановлено, а в 2004 р. реставровано меморіальну дошку на честь 237-ї, 309-ї Пирятинських дивізій, які відзначились при звільненні міста від німецько-фашистських загарбників у вересні 1943 р.
1963 р. На автостанції Пирятин Київська кіностудія завершила зйомки комедійного фільму «Королева бензоколонки».
Березень 1964 р. 3 нагоди 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка на районному будинку культури ( нині районний будинок дитячої і юнацької творчості) вста¬новлено меморіальну дошку на честь перебування великого українського поета і художника в надудайському місті.
1965 р. Пирятин став побратимом болгарського міста Єлена.
1966 р. Пирятинський район відновлено у сучасних межах.
Травень 1967 р. На фасаді міської школи №1 прикріплено меморіальну дошку на честь українського поета, уроженця с. Прихідьки Пирятинського району Костянтина Герасименка, який у 30 - і роки навчався у цьому закладі.
1967 р. На подвір'ї Пирятинської райсільгосптехніки встановлено пам'ятний знак — на п'єдесталі трактор «Універсал-2» як символ трудової слави працівників сільського господарства у роки перших п'ятирічок.
4.ХІ.1967 р. В Пирятині відкрито районний будинок культури.
1970 р. Завершено електрифікацію району.
1971 р. Почалась газифікація Пирятина.
Березень 1973 р. На базі колгоспу імені Куйбишева засновано Березоворудський радгосп-технікум. Нині Березоворудський державний технікум.
4.XI. 1974 р. Відкрито пам'ятник В. І. Леніну в Пирятині.
1976 р. На будинку колишнього відділення Держбанку в Пирятині ( нині районне казначейство ) встанов¬лено меморіальну дошку на честь Героя Радянсь¬кого Союзу П. Ф. Цибаня, який до війни працю¬вав у цій установі.
17.IX.1978 р. На братських могилах у міському сквері, побли¬зу собору Різдва, вікрито меморіал Вічної Слави полеглим учасникам революційних подій на Пирятинщині у 1918-1922 рр. та радянським воїнам, які загинули під час оборони і визволення Пирятина від німецько-фашистських загарбни¬ків ( 1941 і 1943 рр.).
1982 р. На майдані, поблизу міської школи №4, відкрито бюст В. М. Ремеслу — двічі Герою Соціалістичної Праці, лауреатові Ленінської і Державної премій СРСР, дійсному члену Академії наук УРСР і СРСР.
1985 р. З нагоди відзначення 40-річчя Великої Перемоги біля Пирятинського цегельного заводу встановле¬но пам'ятний знак на честь воїнів 117-ї стрілець¬кої дивізії 21 армії Південно-Західного фронту, котрі обороняли Пирятин від німецько - фашист¬ських загарбників у вересні 1941 р.
1985 р. У сквері поблизу міської школи №3 відкрито пам’ятний знак — на п'єдесталі танк Т-34 — на честь радянських воїнів-танкістів, що відзначились під час звільнення Пирятинщини від німець¬ко-фашистських загарбників у вересні 1943 р.
1988 р. У харківському видавництві «Прапор» вийшов друком путівник «Пирятин».
1989 р. На цвинтарі в Пирятині побудовано і освячено пам'ятний знак на честь радянських воїнів, які померли у пирятинських польових госпіталях у 1941, 1943- 1945 рр.
15.Х.1990 р. У Пироговій Леваді під Тарасівною освячено обе¬ліск на братських могилах жертв фашизму в 1942 р.
Серпень-вересень 1991 р. У Пирятині і ряду сіл району відбулися мітинги і збори на підтримку Акту проголошення Незалежності України.
4 вересня 1991 р. Почала виходити районна газета «Пирятинські вісті».
15 IX. 1991 р. У Березовій Рудці вперше відбулося обласне пісенне свято «Осіннеє золото» з нагоди 70-річчя від дня народження відомого українського поета-пісняра Дмитра Луценка.
13 жовтня 1991 р. На зібранні інтелігенції району утворено блок демократичних сил на підтримку Акту проголошення незалежності України.
19 листопада 1991 р. Сесія Пирятинської районної Ради народних депутатів прийняла рішення про схвалення Акту проголошення незалежності України. Над адміністративним будинком піднято синьо-жовтий прапор.
1 грудня 1991 р. На Всеукраїнському референдумі і виборах Президента України 95,7% виборців району сказали «Так» незалежності України. У районі понад 75% голосів виборців набрав Л. М. Кравчук, котрий став першим Президентом незалежної України.
Березень 1992 р. Засновано районне телебачення. З 2000 р. — редакція районного телебачення і радіомовлення.
Квітень 1992 р. У зв'язку з введенням в Україні президентської форми правління в районі введено посаду Представника Президента України, засновано районну державну адміністрацію.
1993 р. Під час реформування земельних відносин на се лі колгоспи району реорганізовано у колективні сільськогосподарські підприємства.
9 вересня 1993 р. У Пирятині, на міському цвинтарі, освячено пам'ятний знак з нагоди 60-річчя голодомору в Україні.
18 вересня 1993 р. Урочисте відкриття пам'ятника Т. Г. Шевченку у Пирятині.
25 червня 1994 р. У Пирятині, на майдані поблизу районного будинку культури, відбулася зустріч з Президентом України Л. М. Кравчуком. Він також побував у с. Теплівка.
5 жовтня 1994 р. 3 нагоди піввікового ювілею радянсько-американської операції «Френтік» часів другої світової війни на території колишньої військової частини в Пирятині відкрито пам'ятний знак.
1995 р. У Пирятині на базі міської середньої школи №2 відкрито Пирятинський ліцей.
У Пирятині, на вулиці Жовтнева, відкрито пам'ятний знак на честь Героїв Радянського Союзу — уродженців Пирятинського району.
1996 р. Здано в експлуатацію нові мости через р. Удай поблизу Заріччя та Високого.
1999-2000 р. У Пирятині вийшла друком книга спогадів ветеранів Великої Вітчизняної війни і праці «Згадаймо ті роки».
Лютий 1999 р. Почав виходити міжрайонний інформаційно-аналітичний тижневик «Провінційна газета».
2000 р. З поглибленням земельної реформи почався перехід від державної та колективної власності на землю і майно — до приватної.
2000 і 2003 рр. Вийшли друком дві книги «їм крила дала Пирятинщина» — про славетних земляків.
2001 р. У с. Березова Рудка відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченку.
28 грудня 2001 р. Біля пирятинської філії «Полтаваобленерго» відкрито пам'ятний знак на честь воїнів-пирятинців, які загинули під час війни в Афганістані в 1979 1989 рр.
2003 р. На околиці Пирятина на автомагістралі Київ-Харків через залізницю здано в експлуатацію шляхопровід з транспортною розв’язкою.
Вересень 2004 р. Урочисті, святково-мистецькі дійства і спортивні змагання з нагоди 850-річного ювілею Пирятина.